Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузатися

Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИСЯ"
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у. 2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. О. 1861. І. 319. Літературні твори. К. ХП. 38. Літературні робітники. К. ХП. 124.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.
Покорм, -му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. І. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.