Гетьманство, -ва, с.
1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли.
2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жим два брати.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2.
Неофит, -та, м. Неофитъ. Не неофит новий, а апостол великого Христового слова.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою.
Обляшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обля́шитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиваться, ополячиться.
Свічарня, -ні, ж.
1) Подсвѣчникъ ? З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
2) Свѣчной заводъ.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Втішно було мені добре слово почути. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу.