Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміти

Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Донести́ Cм. доносити.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Коби Cм. коб.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа. Вх. Зн. 35.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. І. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. ІІ. 18. Ум. ро́списочка. Грин. І. 8.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Тарасина, -ни, ж. Хворостина изъ фашинника. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.