Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміти

Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. XII. 11.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Лиснитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = лисніти. Вода по полю лисниться. Черк. у.
Напа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. напали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Натапливаться, натопиться, сильно нагрѣться. Напалилася груба добре. 2) Нажигаться, нажечься.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула. Лебед. у.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.