Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична.
Запи́катися Cм. запикуватися.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Огрійливий, -а, -е. Согрѣвающій, теплый.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
