Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухитнутися

Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИТНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИТНУТИСЯ"
Відокромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відокромитися, -млюся, -мишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. По весіллю брат відокремився від нас. Федьк.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить. АД. І. 36.
Кривенький и кривесенький, -а, -е, Ум. отъ кривий.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Надлеті́ти Cм. надлітати.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХИТНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.