Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвиткий

Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИТКИЙ"
Віспа, -пи, ж. Оспа, Variolae.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив. Кіев.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні. Шевч. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.