Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіяти

Хвіяти, хвію, -єш, гл.до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. І. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯТИ"
Ганчарний, -а, -е = Гончарський. Глина гончарна. Вас. 182.
Ґле́джити, -джу, -джиш, гл. = Ґлеґати, ґляґати. Гн. II. 8. Гол. І. Вступл. 700.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый. Сим. 59. Вх. Зн. 62.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування. Мир. Пов. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.