Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіяти

Хвіяти, хвію, -єш, гл.до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. І. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯТИ"
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути. Федьк.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! Н. Вол. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки. Левиц. І. 89.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Слопець, -пця, м. Родъ ловушки для птицъ. Угор.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.