Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіяти

Хвіяти, хвію, -єш, гл.до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. І. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІЯТИ"
Гу́лонька, гу́лочка, -ки, ж. Ум. отъ гулиця.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Ді́йливо, -ва, с. = Дійво 2. Я коло дійлива ходила. Г. Барв. 259, 369.
Квасно нар. Кисло.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти. Н. п.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина. Вх. Уг. 436.
Підпікатися, -каюся, -єшся, сов. в. підпекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подпекаться, подпечься, поджариваться, поджариться.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Скіпець, -нця́, м. Ямка такой глубины, сколько захватить лопата. Мнж. 192. Ямка для обозначенія границы земли. Херс. у.
Учасно нар. Своевременно, во время. Пішла вона на храм і прийшла вчасно. Г. Барв. 512.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.