Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Вивішати, -шаю, -єш, гл. Перевѣшать. Вивішали гайдамаків в П'ятигорах много.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані.
Начиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова.
Нечеть, -ті, ж. У товарищества овчинниковъ при дѣлежѣ ими овчинъ: кожа, оставшаяся безъ пары.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло?
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
