Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме.
За́здрість, -рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Завидько з заздрости нудився. — мати на кого. Завидовать кому. Заздрість має на його.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Настигати, -га́ю, -єш, сов. в. настигнути и настигти, -гну, -неш, гл.
1) Догонять, догнать, настигать, настичь. В село із лісу вовк забіг... Проклятий люд з собаками настиг.
2) Приходить, прійти; являться, явиться; приближаться, приблизиться; прибывать, прибыть; поспѣвать, поспѣть. А за тим настигли сестри, куми та зовиці. Настигає й весна. Темна нічка настигала. Ти в дорозі не снуєшся, як спасівка настигне. Бог мені поміг: настигнув в пору на весілля. Настигли в город Таганрог.
3) Созрѣвать, созрѣть (о многомъ) Настигли груші, яблука. Настигли ягоди.
Переполохатися, -хаюся, -єшся, гл. Перепугаться, встревожиться.
Розстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розстебнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Він розстебнув одежу.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Смерть мене постигає саму. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою.
Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
