Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хур-хур

Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУР-ХУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУР-ХУР"
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.
Запіклува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися. МВ. ІІІ. 65.
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската. Вх. Уг. 244.
Людої́дство, -ва, с. Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. КС. 1883. IV. 773.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень. Мир. ХРВ. 156.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУР-ХУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.