Гуньба́, -би́, ж. Раст. Melilotus coerulea Lam. Cм. Буркун.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Змандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? (1844). 40.3.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав.
Скрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. скрастися, -дуся, -дешся, гл. Красться, подкрадываться, подкрасться. Ото я скрадаюсь та й скочив до лави. Я сиділа, вінок плела, а він скрався та й злякав.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Торбей, -бея, м. Нищій.
