Бескид, -ду, м. 1) Гора. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш
гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла.
Обтяти Cм. обтинати.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину.
Повелівати 2, -ва́ю, -єш, сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
