Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичхатися

Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧХАТИСЯ"
Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Емблемува́ти, -му́ю, -єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію.... К. XII. 33.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Звідня́, -ні́, ж. 1) Очная ставка. Чи то раз звідня ця була? Н. Вол. у. 2) Обманъ.
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує. Федьк.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. Шевч. 519. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.