Бокло, -ла, с. = боклага.
Вечеряти, -ряю, -єш, гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю.
Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. Димна хижа. Курная изба. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. — на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що?
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Пріска, -ки, ж. = пріснище.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. 3) сердешне дерево = сердешник. 4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. Ум. сердешненький.
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Дощ хлюпотить.
