Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. Сива зозуленька полинає.
Проїсний, -а, -е. Прожорливый. Та хай їм лиха година, щоб я поповичів годувала, — бо це народ проїсний.
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко.
Росхекати, -каю, -єш, гл. Разбить, расколотить. Росхекала вже знову миску? От ручки!
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. Став я шукать знахарів та усяких характерників.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.
Шияка, -ки, ж. Ув. отъ шия. Є такії, що душать нас, взявши за шияку.