А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бавно нар. Медленно, медлительно.
Обрівняти, -ня́ю, -єш, гл. Обровнять.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти.
Просиджувати, -джую, -єш, сов. в. просидіти, -джу, -диш, гл. Просиживать, просидѣть.
Роздіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздійми́ти и роздійня́ти, -йму́, -меш, гл. = рознімати, розняти.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Відкіль се взявся неборак? Початок і не можна знать, відкіля взявся. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. 6) — чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. 8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ.
Хапнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хапати. Хапнув обома лапами.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
