Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чіт

Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІТ"
Відниця, -ці, ж. = відник.
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Здвига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здвигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сдвигаться, сдвинуться, двинуться. Здвигнітеся, брати, від сну прокиньтесь. КЦН. 240. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть, содрогнуться, всколыхнуться. Здвигнулися сіни, як бояре сіли, ще й не так здвигнуться, як горілки нап'ються. ХС. VII. 429. Ввесь Київ здвигнувся. К. МБ. III. 243.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.