Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужанина

Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИНА"
Випродати Cм. випродувати.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить. Черк. у.
Обкрутити, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Розділ, -лу, м. 1) Раздѣлъ, дѣлежъ. 2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи. Котл. Н. П. 3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив. ЗОЮР. І. 124.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Чичморіти, -рю, -риш, гл. Ѣсть много, съ жадностью. Чичморить, чичморить! Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.