Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ.
Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. 3) — чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха.
Касп'Яга, -ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Усобник, -ка, м. Крамольникъ. Не ви прокляті, а гетьмани, усобники ляхи погані.
Шкарда, -ди, ж. Родъ дѣтской игры, то же, что и шкопирть.
