Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти.
Оправити, -ся. Cм. оправляти, -ся.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать?
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ.
Рад, -да, -де = радий. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче.
