Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється.
Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Драбки́, -кі́в, м. мн. Рѣшетки, составляющія боковыя стороны телѣжнаго ящика и имѣющія видъ небольшой лѣстницы.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували.
Новолітувати, -тую, -єш, гл. Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже!
Роспуск, -ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли.
Ростопляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростопи́ти, -плю, -пиш, гл.
1) Растапливать, растопить, расплавлять, расплавить. Богатым та скупим вливала ростопленеє срібло в рот.
2) Растапливать, растопить (въ печи).
Сирий, -а, -е. 1) Сырой, не сваренный. Сире мясо, сира картопля.
2) Сырой, влажный. Щоб тебе сира земля пожерла.
3) ? Сира душа їсти хоче. Ум. сиренький, сиресенький.
