Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербина

Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНА"
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій. Св. Л. 134.
Лапа, -пи, ж. 1) Лапа. Пише як сорока лапою. Ном. № 6078. 2) Рычагъ въ валу, подымающій толчею въ ступѣ. 3) Лапчатый ломъ, т. е. съ двумя пальцами. Ум. лапка, лапочка. Ув. Лапище.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять. К. Дз. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.