Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербина

Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНА"
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Жерій, -рію, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Заміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. замі́тити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру! Рудч. Ск. I. 72.
Недосталь, -лі, ж. = недостача.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
Приповідувати, -дую, -єш, гл. = приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала. Чуб. V. 750.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Рулка, -ки, ж. Трубка. Мнж. 134. Грин. II. 186. Ум. рулочка.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.