Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Живої́д, -да, м. Живьемъ съѣдающій, — говорится о зломъ, безжалостномъ человѣкѣ. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів?
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Мов літавиця пиналась.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє.
Таємно нар. Тайно.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ.
