Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Дуче́йка, -ки, ж. Дыра въ бочкѣ, сквозь которую льется пиво.
Крадемці нар. = крадькома.
Обіхідка, -ки, ж.
1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку.
2) Хата безъ огорожи.
Приклякнути, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Хазяйнувати, -ную, -єш, гл. = хазяїнувати. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити.
Хвайда, -ди, ж.
1) Плеть. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»!
2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный.
Шпараґи, -раґ, ж. Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.
Щикніти, (-нію, -єш?), гл. Скупиться.