Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балюра

Балюра, -ри, ж. = баюра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка въ земляномъ полу, на печномъ шесткѣ, въ печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Конст. у. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЮРА"
Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування. Мир. Пов. II. 108.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Родити, -джу, -диш, гл. 1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Ном. № 4268. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. 2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить. Ном. № 4194.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.