Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы.
Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Я відбуду за гріхи відбучу.
Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває.
Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. Як діжа не міситься, то сім'я біситься.
Обскребти Cм. обскрібати.
Паць! меж. для призыва свиней.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув.
2) Ввинчивать, ввинтить.
3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає.
4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати.
5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися.
1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин.
2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться.
