Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа!
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Позносивши мішки в комору... посідали. Позносили ото вони з воза свої клунки.
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло.
Посаженько, -ка, м. Ум. отъ посаг.
Сороколатий, -а, -е. Имѣющій 40 заплатъ, оборванный (шуточно). Ех, брате, брате сороколатий, а на мені сімсот і чотирі.
Шалевий, -а, -е. Сдѣланный изъ шали. Я оддав би шалевий свій пояс. Шалевим поясом підперезаний.
