Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі!
Навкула́чки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки.
Ох межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Ох мені лихо!
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка.
Прискочити Cм. прискакувати.
Птичка, -ки, ж.
1) Ум. отъ птиця.
2) Родъ дѣтской игры.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Ум. серветка.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
