Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнилець

Гнилець, -льця, м. Болѣзнь личинокъ пчелъ; пораженіе ихъ грибкомъ Bacillus Preussi. Драг. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНИЛЕЦЬ"
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Угор. Шух. І. 194. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії. Гол. II. 17.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки. О. 1862. V. Кух. 38.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє. Грин. I. 100.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНИЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.