Більовий, -а, -е. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Голоморозь шкодить озимині.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій.
2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий.
3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям?
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.
Штрик меж.
1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік.
2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Почерез більшу (колоду) штрик.
