Битий, -а, -е.  1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що.  битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють.  я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю.  2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.  Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.  3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.  4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри.  При боці шабля у Дамашку бита.  Без битої голої копійка.  5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.                         
                        
                                                
                          Гадзимка, -ки, ж. = адзимка.                         
                        
                                                
                          
	Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. 
                        
                        
                                                
                          Куревійниця, -ці, ж. = куревиця.                         
                        
                                                
                          
	Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья. 
                        
                        
                                                
                          Розсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.                        
                        
                                                
                          Роспиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп'юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся.  Матка ся роспили, всі грошики пропили.                         
                        
                                                
                          Супротивний, -а, -е. 	Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав.                         
                        
                                                
                          Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.                        
                        
                                                
                          Уродливий, -а, -е. 	1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.  А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. 
	2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. 
	3) Урожайный. Лани мої уродливі.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          