Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Кабачки, -ків м., мн. 1) Pacт. Pepo L. var. citriformis. ЗЮЗО. І. 120. 2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. достанеться на кабачки. Достанется на орѣхи. Ном. № 3613.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Росперти Cм. роспірати.
Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.