Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить. Мет. 20.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця. Желех.
Пересуд, -ду, м. 1) Вторичный судъ. 2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати. АД. І. 136. 3) мн. Пересуды, сплетни. 4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143. Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. пересудок. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе. Н. п.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти. Кв.
Присолювати, -люю, -єш, сов. в. присолити, -лю́, -лиш, гл. Присаливать, присолить. Не присолювала й не затовкувала страви. Г. Барв. 92.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.