Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.
Нищий, -а, -е. Старець. Оддай нищим, а собі ні з чим. Ном. № 4758.
Повигортати, -та́ю, -єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. МВ. І. 109. Живуть тихо, не дають подачі. КС. 1882. IX. 568.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ном. № 10572. Ум. шкі́рка, шкі́рочка. Рудч. Чп. 121.