Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брижнастий, -а, -е. 1) Отороченный оборкой. 2) Морщинистый.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Гули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Соблазнять обманчивыми обѣщаніями, дурачить обѣщаніями. А ти все гулила, що він хлібця нам принесе. Федьк. III. 161. За вечерею бояре дружечок гулили: подавали їм почесну, а сами ковтали, або з рук їх яку небудь страву виривали. Мкр. Н. 35.
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Пообмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Обмазать (во множествѣ). 2) Испачкать (во множествѣ).
Слота, -ти, ж. = сльота. Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. Ув. слоти́ще. Чуб. V. 1146.
Утік, утеку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.