Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Обповзати, -за́ю, -єш, сов. в. обповзти́, -зу, -зеш, гл. Оползать, оползти.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску. Ном. № 4222.
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. Ном. № 10265. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Чуб. VII. 440. КС. 1883. XI. 505. Троянцям всім дали тетері. Котл. Ен. II. 8. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка. Чуб. IV. 233.