Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Виглядати, -даю, -єш, сов. в. виглянути, -ну, -неш, гл. 1) Выглядывать, выглянуть, высматривать. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. Ном. № 337. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. 2) Только несов. в. Высматривать, глядѣть, ожидая кого. Відкіля тебе виглядати, із якої сторононьки у гостину сподіватись. Мет. Потоптала черевички, на дорогу вибігаючи, виплакала карі очі, чумаченька виглядаючи. Рудч. Чп. 73.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Ґамну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Гамнути. Жінка сало ґамнула та на кота звернула. Ном. № 4059.
Дото́чка, -ки, ж. Кусокъ чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлиненія. Рк. Левиц.
Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася. Мир. Пов. І. 117.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.