Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Беркий, -а, -е. 1) Липкій, клейкій. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до роботи. Съ энергіей работающій, ретивый, рьяный въ работѣ. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Однако нар. Одинаково, равно. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690. все однако. Все равно.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів. Канев. у.