Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу. Гн. II. 196. 2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує. Чуб. V. 690.
Гірчійший, гірчіший, -а, -е. Сравн. степ. отъ гіркий.
Задрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздремнуть. Радомысл. у.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Перепічайка, -ки, ж. 1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ. 2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Ном. № 10793. Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та, сирого. Мнж. 101.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова. Угор.
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі. Елисавет. у.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.