Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває. Ном. стр. 288. № 7910.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.  
Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. Мир. ХРВ. 19. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Алв. 26. Козак в лузі окликнувся. Котл. Н. П.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ. Вх. Зн. 53.
Прилатати Cм. прилатувати.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.