Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Гухна́ль, -ля́, м. = Ухналь.
Дові́дувати, -дую, -єш, сов. в. дові́дати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге. Грин. І. 15.
Зво́зди́к, -ка, м. Раст.: а) Saponaria officinalis. Вх. Пч. І. 12. б) Dianthus compactus. Шух. І. 21. в)бі́лий = терлич. Вх. Пч. І. 13. г) — пільский. Betonika officinalis. Шух. І. 21.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі! О. 1861. XI. Кух. 27.
Сивовиский, -а, -е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Спогудити, -джу, -диш, гл. = огудити. Kolb. І. 108.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.