Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає. Макс.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Компанія, -нії, ж. 1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують. Ном. № 5982. 2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила. Гол. І. 145.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201.
Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Г. Барв. 4 40. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. Шевч. 243. На третій (день) як ушкварить дощ. Стор. І. 71.