Довгоно́гий, -а, -е. Длинноногій. Довгоногий як чапля.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Попомуштрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ.
2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі.
Прибіжанин, -на, м. Богомолецъ. Сто двадцять літ живе чернець мовчущий... На поучення прибіжанам темним знай мимрить.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе.
Руб'я, б'я, с. Рубище. Рубям прикривати спину. Треба прясти, щоб рубям не трясти.
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.