Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.
Уконатися, -наюся, -єшся, гл. Умориться, устать. На то Біг темну ніч дав, жеби челядь спочивали, бо ся в полі укопала. Гол. І. 84.
Учетверте нар. Въ четвертый разъ. А налий ще! — сказав Загнибіда уже вчетверте. Мир. Пов. II. 52.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні. Шевч. 553.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.