Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бардиґа, -ґи, ж. Большая краюха хлѣба. Шейк.
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Поскарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі). Волч. у.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.
Холерний, -а, -е. 1) Холерный. 2) холерна трава. = холера 2. ЗЮЗО. I. 141.