Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Н. п. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Полозюк, -ка, м. = полоз 2.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Тяляпало, -ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує. Брацл. у.