Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абищиця

Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИЩИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИЩИЦЯ"
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Оглухнути, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Попсування, -ня, с. Порча.
Світло II, нар. Свѣтло, ясно. Ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. І. 28.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Шкваркливий, -а, -е. Сопливый? Менша (дочка) дак така ж гидка, така гидка — шкваркливая, низенькая, броватая, губатая. Чуб. II. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБИЩИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.