Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абищиця

Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИЩИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИЩИЦЯ"
Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Доконтетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни? Драг. 3.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Обридливість, -вости, ж. = обрида.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Посумувати, -му́ю, -єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Рудч. Чп. 234. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш. Рудч. Ск. II. 154.
Проскурниця, -ці, ж. Просвирня. Гості позаймали всі людські хати, стали в дяка, паламаря, проскурниці. Левиц. І. 183.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБИЩИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.