Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аблегат

Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Вузький, -а, -е. Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352., Ум. вузенький, вузесенький.
Годиночка, -ки, ж. Ум. отъ година.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови! К. Дз. 191.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Побігання, -ня, с. Бѣганіе, побѣгушки. Ум. побіганнячко. Ой весна-красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і доброє літечко... Моїм діткам на побіганнячко. Чуб. III. 109.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЛЕГАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.