Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Голубка... брукає.
Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Ум. бузьочок.
За́пороток, -тка, м. Яйцо-болтунъ, изъ котораго не можетъ вывестись цыпленокъ.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться.
Картник, -ка, м. Картежникъ.
Куховарський, -а, -е. Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо!
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
