Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Зда́ча, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі.
Коротко нар.
1) Коротко. Гарно, та коротко. Коротко жити. Быть недолговѣчну.
2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. Ум. коротенько.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл.
2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.
3) Косматый.
Нерозень, -зня, м. Нерожень.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Попідкрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Подкрасться (о многихъ). І як ті злодії попідкрадалися до коней, шо ми ж і не спали.
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти.
Струп, -пу, м.
1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить.