Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шаран

Шаран, -на, м. 1) Мелкіе осколки льда на рѣкѣ. Шаран на текучій воді хиба в закутку де стоїть. 2) = короп (небольшой), Cyprinus. Браун. 23. Вх. Пч. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАРАН"
Воробиця, -ці, ж. Самка воробья. Желех.
Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Голитися, -люся, -лишся, гл. Бриться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути. Мет. 70.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить. Стор. І. 73. ХС. II. 192.  
Пагуба, -би, ж. 1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232. 2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога. Шух. I. 166, 170.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАРАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.