Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. Замлілі, пригнічені душі.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться.
Пашіти, -шу, -шиш, гл.
1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить.
2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Ти помийник жидівський.
2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ.
Хворовий, -а, -е. Болѣвшій. Це дитина не хворова: її тільки перехрестили, а вона і вмерла.
