Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить.
Оступатися, -па́юся, -єшся, сов. в. оступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходить, сойти съ дороги, съ мѣста, отступаться, отступиться, отойти. Оступіться, сторчаки!... оттак, як бачите, стовбичать. У городі бузина перерубленая — оступися, препоганий, я полюбленая. 2) — за ким. Заступаться, заступиться. Він оступається за дітьми.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Тобі чорне убрання не приялеча.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу.
