Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло.
Вимовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимовити, -влю, -виш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, произносить, произнести. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Мила ж йому у погоню з плачем вимовляє: вернись, милий, голубчику, вернися додому.
2) Выговаривать, выговорить, обусловливать, обусловить. Я умовився за 20 рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи.
3) Укорять, укорить, дѣлать, сдѣлать выговоръ.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня.
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия.
Обрус, -са, м. Скатерть. Льоннії обруси на столі. Нехай застилає тісовії столи, нехай застилає кружчатії обруси.
Податковий, -а, -е. Податной.
Пропороти, -рю, -реш, гл. Пропороть.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла.