Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. . 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде.
Лілійо́вий и ліліовий, -а, -е. Лилейный.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. 2) Рама бороны.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ).