Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводник

Зво́дник, -ка, м. = звідник.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДНИК"
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп. Ном. № 4707.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Корма, -ми, ж. Въ лодкѣ: задняя часть, корма. Мнж. 179. Вас. 151.
Облук, -ка, м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.