Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводитель

Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТЕЛЬ"
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був. Кіевск. у.
Кендюховий, -а, -е. Относящійся къ желудку.
Куцбайка, -ки, ж. Байковая юбка, сшитая съ лифомъ, корсажемъ. Гол. Од. 21.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Матро́ський, -а, -е. Матросскій.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав. Г. Барв. 381.
Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.