Анта́к, нар. Такъ.
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Зо пред. = з. Було їх тисяч зо дві. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Дума. Чайченко танцював зо всіми.
Кирпатий, -а, -е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Донським нагаєм підганяє. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови!
Ступити I Cм. ступати.
Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка.
Шельма, -ми, об.
1) Бранное: шельма. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася.
2) = кадина.
