Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білина

Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. І. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИНА"
Бутля, -лі, ж. = бутель. Желех.
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.
Захища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. захисти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Прикрываться, прикрыться, защищаться, защититься. Возами захистились од вітру.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Пороспускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспуститися, но во множествѣ.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.