Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білечка

Білечка, -ки, ж. Ум. отъ і. біль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕЧКА"
Биндочковий, -а, -е. Относящійся къ ленточкѣ. Биндочковий кісник. О. 1861. XI. 28, 29.
Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. Желех. 2) Грунтовать (у художниковъ). Желех.
Дотяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дотягти́, -гну́, -неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Поволитися Cм. поволятися.
Поміж II, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. Г. Барв. 544. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина. Лебед. у.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.