Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білісінько

Білісінько нар. Совершенно бѣло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛІСІНЬКО"
Ватерка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ. Радодомысл. у. (Рк. Левиц.).
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Ми́тний, -а, -е. Таможенный, мытный, пошлинный.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці. Гол. Од. 75.
Онука, -ки, ж. 1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. Чуб. V. 1187. 2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Мил. 17. Ум. онучка, онучечка.
Ростанути Cм. роставати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.