Безмір, -ру, м. = безмір'я.
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Краплистий, -а, -е. 1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках.
Кухвет, -та, м. Кисель изъ ягодъ бузины. Як доїли усю страву, то наостанці подали нам кухвет.
Мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця.