Віскривий, -а, -е. 	Сопливый, возгривый.                        
                        
                                                
                          
	Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. 
                        
                        
                                                
                          
	Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. 
                        
                        
                                                
                          
	Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. 
                        
                        
                                                
                          
	Здогна́ти Cм. здоганяти.
                        
                        
                                                
                          
	Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
                        
                        
                                                
                          
	Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти?  2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться.  Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх.  3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора.  4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру.  5) миром. Миром і Богу добре молитися.  6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать!  7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum.  б) Dracocephalum Ruyschiana L. 
                        
                        
                                                
                          Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне.                         
                        
                                                
                          Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха.                         
                        
                                                
                          Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          