Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Камса, -си, ж. Родъ морской рыбки, величиной въ палець, просоленной; варять въ борщѣ.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Помалюсіньку нар. Совершенно тихо, совершенно медленно. Що із хати помалюсіньку, а з сінечок потихусіньку.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни.
Свекрушенька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.