Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять.
Присил, -лу, м. Присылка.
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Хведор був веселий, реготун.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой.
Чирч, -ча, м. = черкач.
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра.
