Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замлілий

Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЛІЛИЙ"
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Перебас, -са, м. Въ выраж.: взяти мішок на перебаса. Неполный мѣшокъ (съ зерномъ, напр.) взять на плечо такимъ образомъ, чтобы содержимое осунулось въ концы мѣшка, а пустая средина лежала на плечѣ. Вх. Зн. 39.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.  
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Присадистий, -а, -е. Низкій и толстый, коротконогій. Присадистий кінь. Н. Вол. у.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.