Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замлілий

Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЛІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЛІЛИЙ"
Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Витяжно нар. Протяжно. Роспочав чумака голосно та витяжно. Левиц. І. 18.
Гаркавка, -ки, ж. Картавая женщина.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Заме́лювати, -люю, -єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
Сірати, -ра́ю, -єш, гл. При игрѣ въ тикало: искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.
Суховерхий, -а, -е. Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЛІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.