Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. 2) = Грань 3.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора.
Крейдяний, -а, -е. Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Викопали печері у крейдяній горі.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
