Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димоватий

Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМОВАТИЙ"
Веселонька И Веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. ЗЮЗО. І. 130. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка. Чуб. ІІІ. 396.
Нане́забудь нар. Ha память.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії. Мет. 51.
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Підхмелитися Cм. підхмелитися.
Поросплатуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росплататися, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.